Дитина має права

     Правова культура включає в себе безпосередні дії людини, її поведінку в різних, часто непередбачених, життєвих ситуаціях. Вона передбачає вміння і готовність особистості вирішувати свої життєві проблеми, жити серед людей, спілкуватися з ними, орієнтуючись на морально-правові норми.

Дошкільнята тільки починають освоювати ази морально-правової культури. Ознайомлення з правами носить пропедевтичний характер і готує дитину до засвоєння демократичних цінностей і прав людини в подальшому.

Дітям-дошкільнятам  доступні лише загальні уявлення про свої права і свободи, закріплені у міжнародних та державних документах, а також способи їх реалізації в різних життєвих ситуаціях.

Це ставить перед педагогами дошкільних установ такі завдання:

 - Допомогти дитині зрозуміти і осмислити свої елементарні права;

 - Формувати почуття самоповаги, поваги до власних прав і прав інших людей;

 - Розвивати прагнення дитини реалізовувати свої права, не порушуючи прав оточуючих його людей.

Вирішенню цих завдань сприяє правове виховання і навчання правам людини.

        Перш ніж познайомити дитину з правами, її треба підвести до усвідомлення себе як особистості, повноцінного члена суспільства, розуміння своєї індивідуальності та людської гідності.

Правове виховання дошкільника починається з виховання у нього почуття власної гідності, поваги до самого себе. Тільки поважаючи саму себе і свої права, людина здатна по-справжньому поважати інших людей та їх права.

        Тому в дошкільному закладі та родині необхідно створити атмосферу визнання індивідуальності дитини, поваги її особистості, а самій дитині надати можливість реалізовувати свої людські права. Вона повинна володіти свободою вибору, проявляти активність, ініціативність, самостійність, мати можливість висловлювати власну думку, проявляти шанобливе ставлення до думки інших, вміти надавати допомогу і приймати її. Без цього не можуть розвиватися такі необхідні кожній людині громадянські якості, як активність, самостійність, рішучість, відповідальність.

Виховання в дусі прав людини спрямоване на формування у дитини почуття справедливості, загальної рівності прав і можливостей. Тому неприпустимі несправедливість, заходи впливу, принижуючі людську гідність дітей, порушуючи їх право бути визнаними, коханими, рівними серед інших.

Правова освіта дошкільнят передбачає ознайомлення юних громадян з конкретними і зрозумілими їм правами.

Дітям доступні такі чотири групи прав:

1. Права на гідне існуванняі, виживання, що включає право на життя і здоров'я, житло, їжу, ім'я, родину, турботу батьків, громадянство.

 2. Права на розвиток, освіту, відпочинок і дозвілля.

 3. Права на захист від приниження, насильства та експлуатації, а також особливі права дітей-інвалідів та сиріт.

 4. Права на свободу слова, думки та діяльності.

Знайомство дітей з їхніми правами доцільно здійснювати в двох напрямах: "Я мої права", "Я і права інших людей". Це сприяє розумінню таких простих і водночас складних істин, як: "Мої права - це мої можливості, мої свободи", "Мої права закінчуються там, де починаються права іншої людини".

Правове виховання та навчання дитини гармонійно поєднується з її громадянським, моральним, трудовим і валеологічним вихованням, а також тісно взаємопов'язане з вимогами Базового компоненту дошкільної освіти в Україні.

Елементарні правові знання включаються до загального і необхідного дітям комплексу знань про життя. Вони є доповненням до знань про навколишній світ, соціальну дійсність.

Виховання громадянина, що бере активну участь в житті суспільства, передбачає знайомство з правом на освіту, придбання професії за своїм вибором, правом на працю.

Ознайомлення з правами людини сприяє моральному становленню особистості дитини, формування етичних уявлень, гуманних почуттів і взаємовідносин, допомагає прищепити повагу до себе і інших людей. Знайомлячись з правами, діти вчаться зважати на думку та інтереси інших людей (право на власну думку), захищати слабких (право на особливий захист), справедливо вирішувати виникаючі суперечки і конфлікти, адекватно оцінювати свої дії і вчинки.

Збереження і зміцнення здоров'я кожної дитини - одне з найважливіших завдань дошкільного закладу. У процесі ознайомлення з правами діти дізнаються про відповідальність за своє здоров'я, необхідності його берегти і зміцнювати, освоювати способи оздоровлення і безпечної поведінки.

Необхідно також пам'ятати, що формування початкової морально-правової культури у дітей багато в чому залежить від загальної соціально-правової ситуації, рівня правової культури педагогів та батьків, а також ефективності засобів та методів первісної правової освіти.

Тема: Комп’ютер і дошкільник

Сьогодні комп'ютером нікого не здивуєш. Це сучасне диво техніки є доступним і дорослим, і дітям. Стало навіть модно, щоб у дитини комп'ютер з'являвся якомога раніше, щоб малюк розвивався швидше. І разом із появою комп'ютерів миттєво виникли і наукові суперечки: корисно або шкідливо для дітей сидіння за комп'ютером?

Однозначної відповіді, звичайно ж, немає. Комп'ютерні ігри розвивають у дитини швидкість реакції, пам'ять й увагу. Щоб грати в комп'ютерну гру, маляті необхідні посидючість, спритність. За допомогою таких ігор дійсно розвивається логічне мислення, дрібна моторика рук, зорово-моторна координація. Виконуючи веселі ігрові завдання, дитина вчиться аналітично мислити в нестандартній ситуації, класифікувати та узагальнювати поняття, прагнути до поставленої мети. «Ну, хіба це погано?» — запитують батьки.

Крім того, діти, які легко орієнтуються в комп'ютері, найчастіше почувають себе і в житті більш упевнено. Вони легше адаптуються до різних ситуацій.

Якщо не дотримуватися режиму, а, просто кажучи, не обмежувати комп'ютерний час для дитини, то незабаром комп’ютер із помічника перетвориться на Вашого сімейного ворога. Лікарі-окулісти застерігають, що занадто тривале знаходження перед монітором комп'ютера може призвести до зниження зору. Але найбільша небезпека — це виникнення стійкої комп'ютерної залежності.

Весь свій час дитина проводить перед комп'ютером. Вона грає в будь-яку вільну хвилинку. Для батьків така поведінка повинна стати тривожним сигналом. Чому малюк віддає перевагу віртуальному життю? Можливо, якісь життєві обставини стали для нього дискомфортними? А можливо, останнім часом йому не вистачає Вашої уваги, і він у такий спосіб вирішив поповнити її дефіцит?

Комп'ютерна залежність, звичайно ж, виникає не раптом. Спочатку дитина грає просто так, заради інтересу. Потім поступово вона втягується в гру, довідується правила, стає успішною. Якщо Ви помітили, що у дитини зникає інтерес до реального спілкування, вона довго просиджує за комп'ютером - настав час бити тривогу. Краще не доводити ситуацію до крайнощів.

Як зробити так, щоб комп'ютер не заподіював шкоди, а був корисним?

- Обмежте час, протягом якого дитина сидить за комп'ютером.

-  Ретельно відбирайте комп'ютерні ігри, для початку спробуйте «пройти» їх самостійно.

- Не купуйте дитині ігри, в яких є агресія, насильство.

- Пояснюйте дитині, що комп'ютер, в основному, повинен використовуватися не заради гри, а для справи.

-  Не ставте комп'ютер у дитячій кімнаті. Це призводить до безконтрольного його використання.

Консультація

Тема: Логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку

Математика, природа, мова пронизують усю діяльність людини, математичні поняття використовуються на кожному кроці. Без них неможливий дивовижний технологічний процес, економічне процвітання. Тому виникає необхідність здійснювати логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку.

Наукові дослідження педагогів, психологів переконують, що готувати дітей до життя, до успішного навчання у сучасній школі мають висококваліфіковані фахівці, творчі особистості – вихователі у взаємодії з сім’єю.

У Законі України «Про дошкільну освіту» записано: «Дошкільна освіта – це цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб. З погляду сучасної дошкільної освіти, дітей слід навчити не тільки обчислювати, вимірювати, розрізняти геометричні фігури, орієнтуватися в часі, у просторі, а й учити логічно мислити, розвивати творчі здібності, пізнавальні інтереси. Математичний розвиток дитини складається з двох взаємопов’язаних основних ліній: логічної (тобто підготовки мислення до способів міркування) і математичної (тобто формування математичних уявлень)».

Тож що таке логіко-математична компетентність?

Логіко-математична компетентність передбачає здатність дитини самостійно здійснювати:

·        класифікацію геометричних фігур, предметів та множин за якісними ознаками та чисельністю;

·        серіацію, тобто впорядкування предметів за величиною, масою, об’ємом розташування у просторі;

·        обчислення та вимірювання кількості, відстані, розмірів, довжини, ширини, висоти, об’єму, маси, часу.

Раніше педагоги зосереджувались на формуванні у дошкільників уявлень про кількість, лічбу, величину, форму, простір і час. Логічним операціям відводилося досить скромне місце. Знання, які одержували діти, існували самі по собі, відокремлено від життя. Математичні уявлення формувалися здебільшого на заняттях із математики, інколи застосовувались у дидактичних іграх і лише епізодично діти застосовували наявні знання та вміння у повсякденному житті.

Виходячи з положень Базового компонента дошкільної освіти, педагог має озброїти дитину вмінням жити, сприймати життя в цілісності. Це значно складніше, ніж окремо формувати систему знань і вмінь із математики, природи, грамоти. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ. Саме тому блок логіко-математичних умінь включається до всіх видів діяльності дітей.

Питання формування логіко-математичної компетентності є принциповим для особистісно орієнтованої моделі освіти. За особистісно орієнтованої моделі освіти дорослий стає авторитетною, довіреною особою, яка створює середовище, що розвиває, забезпечує комфортні умови для життєдіяльності дитини, виступає передусім партнером, а не контролером її діяльності.

Вихователь має пам’ятати, що центром педагогічної діяльності є дитина! Компетентна! Розсудлива! Людяна! Справедлива! Відповідальна! Творча!

Так, при аналізі коментаря до Базового компонента простежується у змісті дошкільної освіти як математичний, традиційний і нами відпрацьований аспект, так і логічний. Що таке логіка? Чи доступна вона дошкільникам?

Це здатність людини доводити правильні судження і спростовувати неправильні, уміння висловлюватись,тобто:

1)    будувати найпростіші висловлювання за допомогою зв’язок «і», «чи», «якщо», «ні», «то»;

2)    робити правильні умовисновки, доводити правильність своїх міркувань.

Навчити розмірковувати – одне з важливих педагогічних завдань. В основу змістових ліній логіко-математичного аспекту Базового компонента покладено такі логічні операції, як серіація, класифікація, вимірювання та обчислення.

I. Формування математичної компетентності дошкільників ефективно здійснюється:

1)    на спеціально організованому навчанні;

2)    у спільній діяльності вихователя та дітей;

3)    у дошкільній самостійній діяльності дошкільників.

Дошкільники лише починають оволодівати математичними знаннями, тому їхню логіко-математичну компетентність доцільно характеризувати як елементарну, але розглядати її як складну, комплексну характеристику логіко-математичного розвитку.

II. Логіко-математична компетентність має таку компонентну структуру:

·        мотиваційний компонент – це ставлення дитини до математичної діяльності, виявлення пізнавального інтересу, розуміння значущості математики в житті людей;

·        змістовий компонент – це оволодіння математичними знаннями у межах програми вікової групи та наступного періоду навчання дітей;

·        дійовий компонент – це оволодіння процесуальними, конструктивними, контрольно-оцінювальними діями.

Формування цих компонентів здійснюється паралельно протягом року. Особливу увагу в організації навчально-виховного процесу слід приділяти мотивації, оскільки саме вона є однією з важливих умов, що забезпечує активність, підвищення й досягнення об’єктивно можливих результатів діяльності за раціональних витрат часу та сил.

Позитивні мотиви навчання зумовлюють його успіх. Необхідно створити такі умови, які забезпечать дитині переживання щодо успіху в навчальній роботі, відчуття радості на шляху просування від незнання до знання.

III. Важливими умовами формування мотивів є:

·        організація навчання, за якої дитина діє, тобто активно залучається до процесу самостійного пошуку нових знань;

·        організація навчального процесу на оптимальному рівні розвитку;

·        підвищення інтересу до навчання завдяки його різноманітності;

·        розуміння дітьми необхідності, важливості, доцільності навчання математики;

·        зв’язок нового матеріалу з раніше вивченим;

·        яскравість навчального матеріалу;

·        створення педагогом емоційної атмосфери навчання, сприятливого спілкування у процесі засвоєння знань;

·        постійний контроль та оцінювання роботи дітей.

Для формування мотиваційного компонента роботу можна проводити таким чином:

1.     Використання навчально-ігрових ситуацій (за сюжетом казки).

2.     Використання фізхвилинок математичного змісту, художнього слова.

3.     Наявність дидактичного матеріалу (багатофункціональний, для диференціації і індивідуалізації). Наприклад: пенал із геометричними фігурами різного кольору і величини. Використовується для класифікації, порівняння множин, утворення числа, вправляння у кількісній та порядковій лічбі, складання задач. (Щоб матеріал не відволікав, залучати дітей до виготовлення).

4.     Використання логічних та розвивальних вправ та ігор. Гра «Знайди зайвий предмет чи фігуру».

5.     Використання змагання «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг» тощо.

6.     Використання проблемних ситуацій (Чи поміститься шафа між вікнами).

Для формування мотивації математичної діяльності дітей необхідно широко використовувати різні форми зацікавленості, заохочення, наочність, гру. Саме ці форми забезпечать розвиток позитивних емоцій дошкільників, допитливість, прагнення до пошукової діяльності, формування пізнавального інтересу та активності, розуміння значущості математики в житті людей – усе це є важливими критеріями математичної компетентності.

Формуючи мотивацію математичної діяльності, можна будувати навчальні заняття на сюжетах казок. На таких заняттях можна вирішувати проблемні ситуації, у які потрапили герої казок. Наприклад «Чому ведмежатка з казки «Двоє жадібних ведмежат» залишились голодними?», «Як допомогти Червоній Шапочці першій (або швидше) потрапити до бабусі?», «Допомогти Попелюшці виконати роботу», «Знайти дідові рукавичку». При цьому дошкільники виконають ігрове завдання без навчального.

Емоційну насиченість навчально-виховного процесу допомагають створювати фізкультхвилинки математичного змісту та художнє слово. Це сприяє закріпленню знань дітей та підвищенню їхньої активності.

Важливою умовою формування позитивної мотивації дошкільників є використання різних прийомів заохочення: схвалення, похвала, нагорода (присвоєння титулів «Розумник», «Винахідник»), підтримання успіхів, авансування.

Велику роль відіграє емоційне невербальне спілкування дорослого з дітьми: погляд, жест, міміка.

Заохочуючи дошкільників, педагог обов’язково враховує індивідуальні особливості кожної дитини (темп оволодіння матеріалом, здібності, інтереси тощо). У тій чи іншій формі варто заохочувати кожну дитину, підтримувати її дію, спілкуватись, тобто спонукати і привчати до співробітництва.

Особливістю формування логіко-математичної компетентності є насиченість навчального процесу проблемними життєвими ситуаціями практичного характеру, які активізують пізнавальні інтереси дітей, розвивають передумови логічного мислення, вправляють вихованців у використанні набутих знань із математики. Наприклад: «Як визначити, чи поміститься шафа між вікнами?».

Індивідуально-диференційований підхід – основа формування змістового компонента логіко-математичної компетентності дошкільників.

Критеріями диференціації виступають не тільки обсяг математичних знань та вмінь, а й ставлення кожної дитини до математичної діяльності, рівень самостійності, уміння контролювати й оцінювати свої дії, переносити знання та вміння в інші види діяльності. Залежно від рівня знань, самостійності дітей, вихователь обирає одну з форм роботи: індивідуальну, групову або колективну (фронтальну), роботу в парах. Індивідуальні заняття – це заняття в межах 1-4 дітей. Групове заняття – це підгрупа дітей (коли для одних дана тема занадто складна, для інших – занадто проста).

Під час проведення колективного заняття диференційований підхід здійснюється у межах груп (наприклад: середній, достатній, високий), при цьому вихователь має змогу працювати то з однією, то з іншою групою. Так, під час закріплення знань, якщо немає великої розбіжності між підгрупами в темпі вивчення матеріалу, можна проводити фронтальні заняття. Диференційований підхід можна здійснювати в межах групи на фоні фронтальної організації праці (НіС рівні – ділили квадрат навпіл, а ВіД – ділили квадрат, якщо його не можна зігнути).

    Якщо дидактична мета і зміст навчального матеріалу різні для обох підгруп, то даються різні завдання паралельно для обох підгруп (це коли матеріал з однієї теми занадто простий для однієї підгрупи і занадто складний для іншої) – це проводиться на фоні фронтальної організації роботи.

    Можна проводити заняття з однією підгрупою, а інша за бажанням займається іншими видами діяльності. Тут педагог має справу з обмеженою (меншою) кількістю дітей і має можливість краще спостерігати за способом та темпом діяльності кожної дитини.

Типи індивідуальних занять:

·        навчальне;

·        розвивальне (поглиблення, розширення знань);

·        корекційне (усунення недоліків);

·        комбіноване (різні теми);

·        контрольно-діагностичне.

Змістовий компонент математичної компетентності креслений у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні як «логіко-математична форма активності».

(зачитати вимоги)

Формування дійового компонента логіко-математичної компетентності

Формування логіко-математичної компетентності передбачає вироблення в дітей передумов навчальної діяльності, а саме: виховання самостійності, елементарних навичок контролю та оцінювання.

Особливістю навчання є те, що перед виконанням завдання дітям не даються готові зразки, а спочатку пояснюють завдання, частина вихованців справляється з роботою, пропонують зразок для перевірки, різними способами стимулюють їхню діяльність. Така організація навчання сприяє запам’ятовуванню дошкільниками інструкцій, утриманню її в пам’яті, самостійному вибору способу розв’язання завдання, плануванню дій тощо. Ефективними у формуванні самостійності є завдання, які мають декілька варіантів розв’язання: знайти безпечний шлях у лабіринтах, поділити геометричні фігури на частини різної форми.

IV. Формування навичок контролю та оцінювання здійснюється поетапно:

перший етап – педагогічна оцінка;

другий етап – взаємооцінка і взаємоконтроль однолітків;

третій етап – самоконтроль і самооцінка.

Контроль за діяльністю дітей та її оцінювання переважно здійснюється педагогом. Він змістовно оцінює процес, його результати, надає розгорнуті коментарі, які мають засвоїти діти, акцентує увагу на тому, що вдалося і чому, доброзичливо радить, як покращити роботу. Таким чином, уміння оцінювати формуються у дітей на основі наслідування оцінних дій дорослого. Педагогам слід поступово створювати умови для формування взаємоконтролю та взаємооцінки (або колективного обговорення відповідей).

    Так, після виконання завдання запропонувати дітям обмінятися навчальними картками і перевірити завдання свого сусіда і оцінити його. Така ситуація сприяє оволодінню не тільки навичками взаємоконтролю та взаємооцінювання, а й культурою праці. Під час перевірки діти швидше помічають помилки, намагаються допомогти одне одному.

Третій етап – самоконтроль і самооцінка. Наприклад, у завданні «Розфарбуй кожну другу фігуру» дитина, перш ніж почати розфарбовувати, спершу позначить собі їх крапками, інша може почати одразу розфарбовувати і зробить це без помилки, ще інша може допустити помилку (їм запропонувати перевірити).

Математичні вміння дошкільника полягають у здатності лічити, вимірювати, класифікувати, співвідносити, розв’язувати елементарні математичні задачі. Це один із штрихів до портрета дошкільника як компетентної особистості. Логіко-математичні завдання в Базовій Програмі «Я у Світі» не виділені окремо, а подані всередині кожної сфери життєдіяльності: «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам». Такий підхід не означає применшення ролі даного напряму особистісного розвитку дошкільника, а показує збереження наукового обґрунтування схеми інтеграції та систематизації змісту дошкільної освіти в цілому.

Серед різноманітних методів навчально-виховної роботи в дошкільному закладі варто добирати такі, які об’єктивно відповідають ідеї інтегрування:

По-перше, це методи, пов’язані з передачею та сприйманням програмового матеріалу, які поділяються на:

·        словесні (розповідь, бесіда, пояснення);

·        наочні (ілюстрації, картини, фото, ТЗН);

·        практичні (досліди, логіко-математичні задачі, вправи).

По-друге, це логічні методи передачі та відтворення інформації: індуктивні, дедуктивні, моделювання, узагальнення, конкретизації, абстрагування.

По-третє, методи за ступенем самостійності мислення: репродуктивний, продуктивний, творчий, проблемно-пошуковий.

Дотепер принцип інтеграції більшою мірою організовувався на колективних заняттях.

Ставлячи за мету виховання компетентної особистості, педагоги мають вийти на ширший життєвий простір, активніше застосовувати інтегрований підхід у процесі життєдіяльності. А звичну та зрозумілу для багатьох поколінь вихователів таку форму роботи, як «заняття», слід розглядати як зайнятість дитини протягом реального, нерегламентованого часу з наданням пріоритету спілкуванню, обговоренню, спостереженню, дослідницькій та пошуковій роботі.

На сьогодні значно важливіше, щоб дошкільник зміг застосовувати свої логічні та математичні знання і вміння, засвоюючи основні закони буття (зміну дня і ночі, або циклічність пір року), порівнюючи, упорядковуючи та з’ясовуючи причини й наслідки.

Застосування принципу інтеграції значно розширює педагогічні можливості: стимулюється аналітико-синтетична діяльність дітей, розвивається потреба в системному підході до об’єкта пізнання, формуються вміння аналізувати, порівнювати предмети об’єктивної діяльності, що забезпечує цілісне сприйняття світу.

Природне середовище, з яким взаємодіє дитина, сприяє пізнанню навколишнього світу, отриманню цілісного уявлення про світ. Під час спілкування дитини з природою збагачуються враження про різноманітні явища та стани природи, вона навчається диференціювати основні особливості життя на планеті Земля, дізнається, що кожна пора року складається з місяців, місяць – з тижнів, тиждень – з днів, день – з доби, доба – з годин, години – з хвилин, хвилини – з секунд; має можливість порівнювати та класифікувати об’єкти природи за якісними ознаками і кількістю; робить спроби вимірювати відстань, довжину, масу, сипкі та рідкі природні речовини.

У свою чергу, довкілля благодатно впливатиме на розвиток особливості дитини, якщо дорослий надаватиме їй можливість обстежувати, порівнювати, класифікувати, встановлювати зв’язки і взаємозалежності, досліджувати, експериментувати у звичайних ситуаціях реального життя.

За даними вчених, у природі, життєвих та побутових ситуаціях діти засвоюють 75% знань із різноманітних сфер життєдіяльності.

Звичайна купка піску на ігровому майданчику може бути не тільки матеріалом для гри, а й слугувати для проведення елементарних дослідів, бути засобом засвоєння логіко-математичних понять.

Будуючи башточки з піску, малюки можуть порівнювати їх за висотою, величиною «велика – мала», «висока – низька», впорядкувати їх за величиною: вища, нижча, найнижча.

Діти можуть перевозити пісок машинами різної величини, легко й наочно засвоюючи при цьому поняття «багато – мало», «важкий – легкий», здійснюючи серіацію від найбільшого до найменшого чи навпаки.

Можна, наприклад, запропонувати дитині набрати у жменю сухого піску і повільно висипати пісок із кулачка та стежити водночас за стрілкою годинника – дитина помітить, що поки пісок висипався, положення стрілки змінилось.

Це допоможе усвідомити дитині таку властивість часу, як плинність, а також ознайомитися з пісочним годинником.

Дитяча жменя або пригорща може бути умовною міркою для вимірювання як піску, так і інших сипких речовин, адже саме жменя та пригорща були найдавнішими народними мірками місткості. Тож можна запропонувати малюкам насипати жменею чи пригорщею пісок у пластикові стаканчики різної величини, форми для вимірювання їхньої місткості.

Можна запропонувати дітям пошукове завдання:

Взяти 6 однакових пластикових стаканчиків, з яких три порожні, а три – із сухим піском, викласти в ряд:

Що треба зробити, щоб повні та порожні стакани чергувались, беручи при цьому в руки тільки один стакан? (Із 2-го стакана пересипати пісок у 5-ий і поставити його на місце).

Насипавши в стакан вологого і сухого піску, можна порівняти за важкістю (важкий – легкий), визначити властивість (ліпиться – розсипається).

З вологого піску можна запропонувати виліпити посуд для ляльки чи для персонажів казок «Три ведмеді», «Лисиця і Журавель».

Цей посуд можна порівняти за різними параметрами, уточнити поняття «малий», «більший», «найбільший» або «великий», «менший», «найменший», «глибокий», «мілкий». Запропонувати дітям розподілити цей посуд для казкових героїв.

Вологий пісок (або сніг) є чудовою дошкою для написання цифр, малювання різних предметів геометричних фігур. При цьому їх можна порівнювати і лічити. Намалювавши дві дороги: одну прямою лінією, а іншу – хвилястою або ламаною, запропонувати визначити, яка з них довша, а яка коротша. Тут можна дати дітям можливість поміркувати, як швидше дістатися до пункту призначення, запропонувати перевірити правильність міркувань, якою умовною міркою варто скористатися.

Можна запропонувати також вихованцям намалювати звичайною паличкою по вологому піску, наприклад, намисто, в якому б чергувались великі та маленькі намистинки, або ж з 5, 7, 10 намистин, з метою вправляння у кількісній та порядковій лічбі; намалювати будиночок: великий із трикутним дахом і одним квадратним віконцем і малий із прямокутним дахом і двома круглими чи трикутними віконцями, розселити у ці будиночки звірят чи казкових героїв.

Велику роль у створенні умов для пошуку та прояву активності відіграють проблемні ситуації, які інколи виникають самі по собі або ж створюються вихователями.

V. Проблемна ситуація – це ситуація, для розв’язання якої окремий суб’єкт (чи дитина, колектив) має застосувати нові знання чи способи дій.

Проблемні ситуації умовно можна розподілити таким чином:

1)    ситуації за змістом казки, вірша, оповідання;

2)    з використанням іграшок, атрибутів, дидактичного матеріалу;

3)    з досвіду дітей та життєвих ситуацій;

4)    ситуації в побутовій та ігровій діяльності.

Будь-яка іграшка в ігровому куточку може бути використана для створення проблемної ситуації.

Можна придумати таку історію.

Пішли білочки в ліс і назбирали горішки. Одна білочка каже, що в неї більше, а інша – що неї більше. Як визначити, котра білочка має рацію? (Порівняти горішки, які назбирала перша і друга). (Пригощання ляльок), (Порівняння ляльок за висотою)…

Щоб математика не стала для дитини недоступною, слід якнайбільше використовувати можливості ігрової діяльності. Однак не слід ігрову діяльність перетворювати на заняття. Провідним видом діяльності дошкільника є сюжетно-рольова гра. Гра надає великі можливості для інтеграції знань та взаємопроникнення елементів одного об’єкта в структуру іншого.

Так, найбільш поширена серед дітей гра «Сім’я» надає великі можливості поєднувати різні теми:

·      Тато їде на роботу на машині;

·      Будує будинок;

·      Мама йде в магазин і робить покупки;

·      Мама купує ліки в аптеці;

·      Годує дитину (посуд);

·      Вкладає спати;

·      Розповідає казку;

·      Грається з дитиною тощо.

(Діти обладнують торгівельну зону, класифікують товар: овочі, фрукти, хліб, печиво, молочний товар; розбивають множину на підмножини: хлібобулочні вироби – це булки, батони, рогалики; діти визначають ціни, оперують цифрами, купують сипкі речовини, використовуючи умовні мірки).

Під час гри у дошкільнят розвиваються як логічні, так і математичні уміння. Цей зв’язок можна простежити на простому прикладі. Якщо діти самостійно готуватимуть атрибути до гри «Лялькове кафе», самі обладнуватимуть дизайн приміщення, то граючись, вони намагатимуться класифікувати множини предметів за якістю (мас nbsp;nbsp; Використання змагання ою, формою, кольором, величиною); утворюватимуть множини за ознакою, що має більш загальне значення (кондитерські вироби, напої, фрукти); розбиватимуть множину на підмножини (кондитерські вироби – це пиріг, печиво, тістечка…), писатимуть і виставлятимуть ціни. Таких ситуацій, у яких логічні та математичні операції взаємозалежні, щодня виникає безліч. Саме в таких ситуаціях логіко-математичні вміння виступають тут свідченням життєвої компетентності дитини.

Під час ігор діти виконують безліч математичних і логічних операцій: лічать предмети, групують, порівнюють за величиною, формою.

Будь-яка пора року надає можливості дитині зрозуміти, що будь-які математичні поняття описують реальний світ, а не існують самі по собі.

Сонечко – кругле, місяць буває круглий, а буває як половинка круга, чи серп; листочки на деревах різної форми; доріжки широкі і вузькі, довгі та короткі, дерева товсті і тонкі, високі й низькі, квіти різного кольору мають різну кількість пелюсток, різну висоту, величину, пташки великі та маленькі (можна лічити, складати задачі).

Зробити букет із осінніх листочків, сортуючи за кольором, формою, величиною. Проводити спостереження за міським транспортом, групуючи його на вантажний та легковий.

ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

З раннього віку необхідно формувати передумови трудової діяльності, емоційно позитивне ставлення до праці, вміння цінувати результати праці інших людей. Дошкільний вік є сприятливим періодом для формування цінних якостей, рис характеру. Дошкільники легко з великим задоволенням наслідують працю батьків, виконують доручення дорослих. Спочатку їм просто цікаво. А поступово, якщо в сім’ї систематично заохочують до праці, хвалять за найменші досягнення, у них виникає бажання допомогти дорослим, складаються трудові навички і звички, проявляється працелюбність. На основі правильного трудового виховання, отриманого в дошкільному віці, у дітей розвиватиметься бажання працювати і надалі. Своєчасне трудове виховання необхідне і для підготовки дитини до школи, де зміст навчання і життя тісно пов’язаний з працею.   Для дітей дошкільного віку характерне прагнення до активної діяльності, самостійності. Дорослим важливо давати правильний напрямок цій активності, організовувати не лише ігри і спостереження за працею інших, але й заняття та посильні трудові доручення і обов’язки починаючи від прибирання іграшок та одягу та закінчуючи допомогою матері і батькові у певних справах. діти як правило із задоволенням виконують будь-яку роботу, пов’язану з домашнім господарством. Самообслуговування їх приваблює не завжди, особливо у старшому дошкільному віці.

Дитина обов’язково повинна завершувати розпочату справу і виконувати її охайно. Потрібно підтримувати ініціативу, яку проявляє дитина до праці. Дорослі повинні керувати працею так, щоб вона мала виховний характер. дошкільника, у якого життєвий досвід ще малий, треба вчити працювати. Показ, розповідання, заохочення, нагорода, залучення до спільної праці – ось за допомогою яких методів і прийомів можна навчити і привчити дитину до праці. Заохочуючи дитину до праці треба враховувати її емоційність та бажання гратись. Потрібно виховувати інтерес до результатів праці, тобто отримувати радість і задоволення від закінченої справи. Для зацікавлення та створення потрібної мотивації доцільно використовувати гру.

Слід відмітити, що ремонтувати іграшки потрібно разом з дітьми, заохочувати їх до ремонту і виховувати вміння ремонтувати та такі риси, як бережливість, дбайливість.

Виходячи з дома, потрібно привчати дитину складати іграшки та ігри перед виходом. Необхідно проявити вимогливість до своїх дітей, і вчасно контролювати їх роботу.

Всі види праці, які під силу дитині, безцінні для її різнобічного фізичного і психічного розвитку, для формування особистості.

Ознайомлення з працею дорослих, зі світом професій дає дітям конкретні знання, розширює кругозір, сприяє вихованню поваги до праці, викликає інтерес. Проте не слід забувати, що нікому ще не вдавалось виростити працелюбну людину шляхом лише бесід про важливість праці і спостережень за працею інших. Тільки працюючи, дитина оволодіває необхідними трудовими навичками і вміннями, отримує відчуття задоволення від зробленого своїми руками. Праця не потребує агітації – їй потрібна реалізація. І початком на цьому шляху є залучення сина чи доньки до  обслуговування себе своїми силами. Із самообслуговування починається трудове виховання дошкільника., воно є базою, основою трудового виховання. Багато батьків вважає, що коли вже дитина має певні навички та вміння, то вдосконалювати їх необов’язково. Так залишаються не зовсім використані можливості самообслуговування, у дітей складаються нейтральне ставлення до обов’язків, пов’язаних із самообслуговуванням. Така праця є монотонною, нераціональною, а тому не цікавою для дітей. Вихід один – зацікавити значенням результату роботи: прибрали постіль – вона не пилиться, у кімнаті лад, чистота; прибрали іграшки – у куточку красиво, в кімнаті багато місця. Але не слід регламентувати трудову діяльність – нехай вимиє підлогу, коли буде бажання.

Часто батьки не встигають виконувати роботу по господарству, поспішають, і автоматично не допускають дитину до можливості допомагати «Краще не заважай!» А домашня праця для дітей дуже цікава. Вона складається з трьох напрямків:

1.  Приготування їжі – від купівлі до миття посуду
2.  Догляд за білизною, одягом, взуттям
3.  Догляд за житлом

Кожна дитина повинна мати в сім’ї свої посильні обов’язки, які ускладнюватимуться з віком

Слід виключити такі види роботи, під час яких дитина підлягає небезпеці. Контроль – важлива умова організації праці в сім’ї.

У сім’ях, де на належному рівні приділяють увагу розвитку трудових навичок, діти вмілі, спритні, пристосовані до життя.

Важливо приділяти увагу і якості виконаної роботи. Не слід фіксувати увагу на швидкості процесу – це прийде з часом. Пояснення краще сприймаються, коли супроводжуються показом та поясненням.

Для дітей дошкільного віку характерне формування і закріплення вмінь самостійно мити руки і обличчя, закачувати рукави, насухо витиратись, самостійно охайно їсти, не поспішати, добре пережовувати їжу, правильно тримати ложку, користуватись серветкою, полоскати рота після їжі, самостійно роздягатись і одягатись,  застібати ґудзики, допомагати один одному у одяганні, знімати і одягати взуття; прибирати іграшки та книжки на місце, наводити лад у приміщенні та на майданчику, бережливо ставитись до іграшок і книжок.

У дошкільному закладі діти допомагають накривати на стіл, готувати матеріал до занять, виконують доручення по догляду за рослинами, на майданчику разом з дорослими прибирають опале листя, сніг.

Важливим завданням є виховання звички до трудових зусиль, мотивування та осмислення роботи.

В.О.Сухомлинський відзначав, що «…працелюбність – це сфера емоційного життя дітей, і радість праці – могутня виховна сила»

Дискусія

Тема: Як захистити дитину від небезпеки взаємостосунків з незнайомими особами

Така небезпека, дійсно, існує. Дитина старшого дошкільного віку повинна добре знати, що до неї можуть підійти старші діти, незнайомі дядечка та тітонька з найспокусливішими та заманливими, але небезпечними пропозиціями.

Щоб вберегти дитину від цієї небезпеки, слід розвивати в неї інтуїцію, концентровану увагу, спостережливість. З цією метою розповідайте своєму малюку про те, що означають жести, міміка, рухи людей; як вони відображають характер і миттєві настрої оточуючих. Разом зі своєю дитиною обігрувайте ситуацію «Давай обійдемо насторожену або злу людину», «Хто найшвидше відшукає лагідні та добрі очі», «Як вчора увечері тато виказав свою любов до тебе» і таке інше.

Використовуйте казки і оповідання. Народ здавна склав казки, у яких показував, як Лисиця об хитрила довірливого Колобка; простодушні козенята впустили в дім вовка, а Коза-Дереза вигнала доброго Зайчика з власної домівки. Список казок можна продовжити. Просто мамам і татам на прикладі казкових героїв потрібно вчити дітей обережності.

Игры на асфальте

 Современные условия жизни и образования предъявляют высокие требования к уровню психофизического состояния ребенка при переходе из детского сада в школу. Поэтому активизируется поиск таких подходов к его оздоровлению, воспитанию и развитию средствами физкультуры, которые могли бы как повышать физическую подготовленность дошкольника, так и развивать его умственные и познавательные способности.

Создаваемая в дошкольных учреждениях предметно-развивающая среда должна соответствовать правилам охраны жизни и здоровья детей, требованиям гигиены и эстетики, отвечать анатомо-физиологическим особенностям ребенка, быть доступной, многофункциональной, практичной, экономичной и привлекательной для дошкольников.

  В детском саду при организации двигательной активности детей на воздухе в качестве предметно-развивающей среды разработаны игры с использованием рисунков на асфальте.

 Игры не требуют специального оборудования и дополнительного места. Их легко организовать там, где есть асфальт, – на групповом участке или дорожке вокруг детского сада.

 Количество участников не ограничено, правила предусматривают одновременное участие в игре всех детей без выбывания.

  Игры и упражнения многофункциональны и вариативны. Одну и ту же игру можно организовывать каждый день, но через разные виды двигательной активности и использование других рисунков. Меняющаяся игровая ситуация вносит разнообразие в процесс, развивает физические качества и навыки детей: быстроту реакции, ловкость, равновесие, координацию движений, выносливость, пространственную ориентировку, глазомер.

 Занятия с использованием рисунков активизируют умственную деятельность, закрепляя полученные знания (прямой и обратный счет, формы геометрических фигур), кругозор детей, пополняют их словарный запас.

 Игры содействуют обогащению нравственного опыта дошкольников. Организуя соревновательную деятельность, воспитатель учит их вежливому, внимательному отношению к товарищам по команде, умению управлять своим поведением в коллективе ровесников. Необходимость подчиняться правилам и реагировать на сигнал дисциплинирует детей, развивает у них сообразительность и самостоятельность.

 Еще игры на асфальте способствуют формированию волевых черт характера ребенка. Они основаны на продолжительном и многократном повторении однообразных действий, при выполнении которых возникает необходимость проявлять усилия для преодоления физического и эмоционального напряжения.

 Движения на свежем воздухе – эффективное средство закаливания детей.

 Игры на асфальте являются хорошим дополнением к традиционной физкультуре, делая процесс каждодневных занятий эмоциональнее и разнообразнее.

Варианты игр и упражнений для старших дошкольников (5-7 лет)

«Воздушный шарик»

 На асфальте нарисован огромный воздушный шар, внутри которого находятся 4 вида геометрических фигур с порядковыми номерами (рис. 1).

Рисунок используется для игр, упражнений и эстафет в организованной и самостоятельной деятельности детей при фронтальном и поточном способе. С целью повышения двигательного компонента и плотности физкультурно-оздоровительных мероприятий можно нарисовать два или три воздушных шарика.

 «Кто быстрее?» (эстафета). Участвуют одновременно 2–4 команды, каждая из которых выстраивается с одной стороны «шарика» напротив определенной геометрической фигуры. По сигналу ведущего первые участники команд начинают передвигаться прыжками на одной или двух ногах с мячом между коленями по «фигурам» от цифры «1» до цифры «5» по порядку номеров.

 Выполнив задание, они выпрыгивают из «шарика» с противоположной стороны, в то время как в соревнование включаются следующие участники команды, и т.д. Закончив эстафету, команды выстраиваются на противоположной стороне «шарика». Эстафета повторяется, выполняются прыжки в обратном порядке.

 «Донеси – не урони» (эстафета). Дети передвигаются по «фигурам» по порядку номеров, стараясь удержать мешочек на голове.

 «По местам». Ребята встают на любую «фигуру». По сигналу ведущего «синие!» начинают бег вокруг «шарика» дети, стоящие на «фигурах» синего цвета, по сигналу «зеленые!» к ним присоединяются дети, стоящие на зеленых «фигурах», по сигналу «оранжевые!» – те, кто находится на «фигурах» оранжевого цвета, и т.д. Участники двигаются вокруг «шарика», отбивая мяч одной или двумя руками (попеременно правой и левой). По команде «по местам!» ребята стараются найти «фигуру» своего цвета.

При повторении игры дети двигаются вокруг «шарика» подскоками, галопом.

«Змейка»

 На асфальте вычерчивают две дорожки, равные по длине и количеству поворотов (рис. 2, 2а).

Рисунок «Змейка» интересен для проведения эстафет, аттракционов, общеразвивающих и игровых упражнений.

«Быстрая команда» (эстафета).

1-й вариант. Две одинаковые по количеству участников команды строятся на старте. Забег начинает игрок под номером 1. Как только он достигает финиша, стартует следующий участник и т.д. Эстафета заканчивается, когда вся команда построена на другом конце «дорожки».

2-й вариант. Ребята выполняют ведение баскетбольного (футбольного) мяча.

3-й вариант. Бег через короткую скакалку.

4-й вариант. Две команды одновременно начинают бег по «дорожкам», соблюдая повороты. Побеждает та, которая сделала меньше ошибок на дистанции и быстрее добралась до финиша.

«Хоккейный слалом» (аттракцион). Ведение мяча (шайбы) клюшкой по «дорожке».

«Донеси – не урони» (аттракцион). Ребенок несет теннисный шарик на ракетке.

«Полоса препятствий» (эстафета). На каждом повороте «дорожки» установлен вертикальный или горизонтальный обруч. Дети пробегают дистанцию, пролезая в них. Победителем определяется команда, участники которой первыми выполнили задание и допустили меньше ошибок.

«Пройди с мешочком на голове». Ходьба по контуру «змейки» с мешочком на голове.

«Лови – бросай – упасть не давай». Дети строятся в шеренгу на самую ближнюю к ведущему часть «дорожки», который бросает мяч каждому игроку способом «снизу» («от груди с ударом о пол»). Ребенок ловит мяч и возвращает его ведущему этим же способом. Выполнив упражнение без ошибки, дети продолжают игру, отойдя назад, на следующую часть «дорожки». Допустивший ошибку в ловле или броске мяча остается на своем месте до следующей попытки. По окончании игры победителем выбирают участника, который оказался на самой дальней части «дорожки» от ведущего.

«Фрукты – овощи – ягоды»

 Для организации двигательной активности детей на асфальте нужно изобразить овощи, фрукты и ягоды и расположить их в чередовании по кругу (рис. 3). Через рисунки можно отразить и другие темы, например: транспорт, спорт, деревья, грибы, цветы и т.д. Рисунки позволяют организовать фронтальную деятельность детей через игры и упражнения.

«Найди свою грядку». Дети располагаются в «домиках». По сигналу «яблоки» начинают бег вокруг рисунка ребята из «яблочных домиков», по сигналу «морковь» к ним присоединяются участники из «морковных», по сигналу «вишня» включаются в игру дети из «вишневых». По команде «в огород!» все стремятся занять свое первоначальное место. При повторении игры нужно менять способ передвижения ребят по площадке (разные виды бега, ходьбы). Если детей в игре больше, чем «домиков», то в одном «домике» могут находиться по 2 игрока. Следует отметить быстрых и внимательных ребят.

Когда дети двигаются вокруг рисунка, они отбивают мяч одной или двумя руками (попеременно правой и левой).

Не задень

Ведение мяча «змейкой» между фруктовыми, овощными и ягодными «домиками».

«Осенние листочки»

На рисунке «Осенние листочки» интересно проводить игры и эстафеты одномоментного участия детей (рис. 4). Изображают несколько видов осенних листьев в чередующемся порядке на двух противоположных сторонах площадки. Темы для игр: спорт, транспорт, цифры, фигуры, фрукты – овощи – ягоды, цветы и т.д.

«Кто быстрее?» (эстафета).

1-й вариант. Дети располагаются на «листочках», количество которых должно соответствовать числу ребят. По сигналу воспитателя «клен» бегут наперегонки только дети, стоящие на «кленовых листочках». Они добегают до таких же «листочков» на другой стороне площадки и возвращаются на свои места. Повторяя игру, воспитатель называет другие «листочки».

Двигаются ребята с мешочком на голове.

2-й вариант. Дети передвигаются по площадке, отбивая мяч. Можно использовать разные способы его ведения.

«Божья коровка»

(«Бабочка»)

 На крыльях «божьей коровки» нарисованы следы (цифры) (рис. 5). Аналогичный вариант – «бабочка» с геометрическими фигурами на крыльях. Количество участников не ограничено. Задания на данном рисунке можно выполнять индивидуально и подгруппой детей, фронтально и поточно, в форме упражнений и эстафет.

 «Кто быстрее (с мячом между коленями)?» (эстафета). Дети делятся на две команды и располагаются с одной стороны «божьей коровки» около каждого ее крыла. По сигналу первые участники начинают прыжки с мячом между коленями по порядку номеров. Выполнив задание, они обегают «божью коровку» сбоку и передают мяч следующему участнику своей команды, встав в ее конец. Эстафета заканчивается, когда все ребята выполнят задание.

«Донеси и не урони» (эстафета). Команды передвигаются по «цифрам» по порядку номеров, стараясь удержать мешочек на голове.

«По местам!». Дети встают на любую «цифру». Ведущий громко считает от 1 до 12. Каждый из ребят, чью «цифру» назвал ведущий, начинает ведение мяча вокруг «божьей коровки». По сигналу «по местам!» каждый старается найти свое место.

«Баскетболисты».

1-й вариант. Дети передвигаются по «следам», одновременно выполняя ведение мяча.

2-й вариант. Ведение мяча «змейкой» между цифрами.

«Дубовый листок»

На асфальте изображают огромный лист (дубовый или кленовый). Его контуры представляют собой извилистую дорожку. Рисунок используется для проведения упражнений и эстафет. Эффективен поточный способ организации детей.

«Баскетболисты». Ведение мяча «змейкой» между «насекомыми», по контуру «листочка».

«Гусеница» («Паровозик»)

 Две-три одинаковые «гусеницы» (рис. 6) или «паровозика» подходят для соревнования 2–3 команд. Рационально использовать поточный способ организации детей.

«Кто быстрее?» (эстафета).

1-й вариант. Дети строятся в две команды. По сигналу ведущего первые участники команд начинают прыжки по следам «гусеницы» (стрелкам «вагончиков») и остаются на противоположной стороне рисунка. Затем задание начинают выполнять следующие участники и т.д. Побеждает команда, которая быстрее построится с другой стороны.

2-й вариант. Прыжки на одной, двух ногах с мешочком между коленями.

«Баскетболисты». Ведение мяча «змейкой» между «вагонами».

«Цветок»

Рисунок интересен для организации индивидуальной и соревновательной деятельности детей (рис. 7). Количество цифр определяется программными задачами обучения с учетом зоны ближайшего развития детей.

«Кто быстрее?» (эстафета).

1-й вариант. Дети строятся в команды. По сигналу первый участник начинает передвигаться прыжками от цифры 1 до цифры 15. Как только он достигает цифры 15, стартует следующий игрок. Эстафета заканчивается, когда вся команда добирается до последней цифры.

2-й вариант. Участники команд передвигаются по цифрам по порядку номеров, стараясь удержать мешочек на голове.

3-й вариант. Задание выполняется с мешочком (мячом) между коленями.

«Солнышко с косичками»

«Солнышко с косичками» позволяет организовать фронтальную деятельность ребят через игры, упражнения и эстафеты (рис. 8). Количество нарисованных косичек-лучей должно соответствовать числу детей в подгруппе.

«Кто быстрее до флажка?» (эстафета). Дети выстраиваются в команды на «бантиках» по 2 ребенка на каждом. По сигналу ведущего первые участники команд начинают передвигаться прыжками по косичкам к центру «солнышка» по порядку номеров. Запрыгнув в центр, ребенок берет флажок и в обратном порядке прыжками возвращается на свой «бантик».

 В это время вторые участники эстафеты отслеживают правильность выполнения задания товарищами по команде. После окончания эстафеты выбирается победитель, который быстрее всех и без ошибок выполнил задание. Эстафета повторяется, и дети в командах меняются ролями.

Ребята совершают прыжки на одной ноге или на двух с мячом (мешочком) между коленями.

 «Найди свой бантик». Дети располагаются на «бантиках». Если ребят по количеству больше, чем «бантиков», то на каждый «из них» встают по 2–3 человека. По сигналу «зеленые» начинают выполнять ведение мяча вокруг «солнышка» дети, стоящие на зеленых «бантиках», по сигналу «синие» к ним присоединяются стоящие на синих и т.д. По сигналу «по местам» все стараются занять «бантик» своего цвета. Ведение мяча ребята выполняют одной или двумя руками (попеременно правой и левой).

 Таким образом, игры на асфальте помогают развитию двигательных качеств и способностей детей, психических процессов и свойств личности, формированию навыков и умений. Они повышают функциональные возможности организма ребенка, воспитывают нравственные и волевые качества, а также интерес к занятиям физическими упражнениями.

Литература

1. Глазырина Л.Д., Овсянкин В.А. Методика физического воспитания детей дошкольного возраста: Пособие для педагогов дошкольных учреждений. – М.: ВЛАДОС, 1999. – 176 с.: ил.

2. Шебеко В.Н., Ермак Н.Н., Шишкина В.А. Физическое воспитание дошкольников: Учебное пособие для студентов средних педагогических учебных заведений. – 2-е изд. – М.: «Академия», 1997. – 192 с.

3. Миняева С.А. Подвижные игры дома и на улице. От 2 до 14 лет. – 2-е изд. – М.: Айрис-пресс, 2007. – 208 с.: ил. – (Внимание: дети!).

4. «Физическая культура: воспитание, образование, тренировка». – 2002. – №

ВАЛЕОАЛЬМАНАХ
Тема: Гриби - не для дітей

Гриби містять чималу кількість білка, клітковини, вітамінів (А, В1, В2, Д, РР, С) і мікроелементів (калію, кальцію, фосфору, заліза, магнію, натрію і т.д.) Однак засвоюються такі цінні речовини не так то просто. Справа в тому, що всі вони ховаються за своєрідною оболонкою, що нагадує за складом хітин, з якого складається панцир раків і деяких комах. Навіть дорослий організм насилу перетравлює хітинову оболонку! Що вже говорити про дітей, які просто не мають достатньої кількості ферментів, необхідних для її переробки! Так що малятам до 5-7 років гриби категорично протипоказані! У більш старшому віці можна пригостити дитини стравою з ретельно подрібнених грибів, краще - з культивованих глив або печериць. А якщо ви вирішите зовсім відмовитися від грибів у дитячому меню - ніякої біди в цьому немає: білок малюк отримає з м'ясних страв, клітковини багато в овочах, фосфор і вітамін А містяться в рибі, вітаміни групи В - у багатьох крупах і т.д.

 Ще одна причина, по якій дітлахам не рекомендується вживати гриби, - повсюдне погіршення екологічної обстановки. І навіть якщо ви не будете збирати грибочки вздовж автомобільних доріг або поблизу промислових підприємств, це не убезпечить ваших малюків від важкого отруєння. Адже гриби, подібно до губки, вбирають в себе величезну кількість важких металів, токсичних і радіоактивних речовин! Навряд чи ви захочете пригостити своє чадо подібним "коктейлем", який може викликати важкі розлади внутрішніх органів.
 Навіть якщо всі дорослі члени сім'ї благополучно і без наслідків пообідали грибочками, ваша дитина може серйозно постраждати. Підступність грибних отруєнь полягає в тому, що їх симптоми починають проявлятися лише через 6-35 годин після їжі, коли грибні токсини починають виводитися з організму нирками та печінкою.

 Якщо маля все-таки поїв заборонені грибочки, і йому стало погано (з'явилися біль у животі, головний біль, млявість, блювання), відразу ж викликайте невідкладну допомогу! Чим швидше дитина отримає кваліфіковану медичну допомогу, тим більше в нього шансів зберегти життя і здоров'я.

До прибуття лікаря треба надати дитині першу допомогу. Добре, якщо у дитини з'явилася блювота - очищення шлунку в цій ситуації просто життєво необхідно. Якщо блювоти немає, її потрібно викликати. Для цього дайте дитині випити склянку прохолодної кип'яченої води, потім натиснете чайною ложкою на корінь язика. Таке промивання можна повторити 2-4 рази. Допоможуть видалити токсини з організму препарати-сорбенти: активоване вугілля, ентеросгель, смекта.

Ніколи не відмовляйтеся від госпіталізації малюка! Як правило, дитячі отруєння грибами протікають дуже важко, а повноцінну токсикологічну допомогу ваша дитина може отримати тільки в умовах стаціонару.